Мукачівська

Титул: Кафедральний собор

День освячення:24 вересня 1905

Адреса, м. Мукачево, вул. Миру 9

Телефон: +313122152

 

Історія

Річка Латориця розділяє на дві частини місто, яке є центром Мукачівської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви.

Поселення часів арпадської династії вперше у середині ХІІ століття згадується у формі Munkas. За правління Бейли ІV, під час татаро-монгольської навали 1241 року Мукачево було цілком спустошене. На місце колишніх жителів поселилися іноземці. Згадка про замок з’являється у документах у 1311-му році. У 1333-му році папська десятина згадує парафію як особливу. Папська десятина вже у 1334-му році згадує мукачівського духівника Іштвана. У 1356 році Мукачево згадують як королівське містечко. У 1378 р. королева Єлизавета, мати короля Людовіка І Великого, надала привілеї місту. Римсько-католицький костьол в Мукачеві був зведений ще у ХІV-му столітті в честь святого Мартина. Костьол, ймовірно, був вже й тоді, коли у 1376-му році королева Єлизавета, в написаному у Берегові листі, дозволила викарбувати на мукачівській печатці зображення святого Мартина. У цьому костьолі багато молилася вище згадана королева Єлизавета.

У 70-их роках ХIV століття у часи королеви Єлизавети костьол переробили, а в часи Гуньодіїв відреставрували.

У часи реформації багато громадян Мукачева прийняли нову віру та забрали костьол. У 1551-му році, в захопленому протестантами римсько-католицькому костьолі, колишній дьюлафегерварський канонік Мартон Шанта Калманчегі, як звичайний душпастир, замість вчення Лютера почав проповідувати вчення Кальвіна. За часів Іштвана Бочкоі, Ґабора Бетлена та Ракоціїв нова віра зазнала дальшого піднесення. У 1567-му році, під час битви між військами імператора Мікши та Сапояі, разом з містом згорів і костьол. У 1657-му році костьол підпалили поляки. Для відбудови костьолу отримали допомогу від Лорантффі Жужанни.

У 1660-му році Софія Баторі повернула католикам костьол, парафію та школу. Але в 1682-му році Імре Текелі, після одруження з Ілоною Зріні, за переказами привіз реформатського пастора назад до міста у власній кареті, поділив церковне майно між католиками та реформатами. Лише в 1705-му році на сеченських станових зборах було винесено остаточне рішення: костьол належить католикам.

У 1686-му році, поки Ілона Зріні захищає замок, Капрара, полководець кесарського війська, спалює костьол і місто. До 1725-го року католики, в основному відремонтували задимлену будівлю. В 1746 році зробили великі перебудови у костьолі. У 1800 році граф Шенборн Ервін побудував вівтар у костьолі. Вівтарний образ, що зображає на коні святого Мартина, який віддає половину свого плаща бідняку, який у сні виявляється Христом, був виготовлений завдяки підтримці графа. Цей образ зберігся і до сьогодні. Картину намалювали у Відні. На кінець ХІХ століття неф костьолу був у такому стані, що його довелося знести. Із старого костьолу залишилося лише святилище, з якого була утворена теперішня каплиця Святого Михайла. Інакше розташований новий костьол у еклектичному стилі був збудований Ваґнер Мартином, ясопатським будівельником, за проектом Віктора Ціґлера в 1905-му році. Вівтарі костьолу були замовлені від будапештської фірми “Oberbauer és Tsai”. Це цікаво тому, що вівтарі у римсько-католицьких костьолах навколо Мукачева однакові; напевно всіх їх виготовляла одна фірма. Скульптури вівтарів та казальниця є роботою тірольських майстрів. Після 1945 року костьол потребував ремонту. Дозвіл на ремонт вдалося отримати лише в 1967 році, після довгих років очікувань. Тоді повністю привели в порядок фасад костьолу. Потім велися часткові ремонтні роботи. У 1970 році побілили внутрішні стіни і розмістили жертовний стіл. У 1976 році відремонтували дах та ззовні костьол. У 1989 році останній раз зробили внутрішній ремонт.

Прикрашання та часткове відновлення кафедрального собору проходить і сьогодні. Зробили нову огорожу та відновили повернуту каплицю. Вдало відреставрували картину головного вівтаря, де зображений святий Мартин.

При вході до кафедрального собору знаходиться вівтарний образ із зруйнованого костьолу села Софія. На ньому зображено першого угорського короля святого Стефана, який дає свою корону через Діву Марію турботливому Богу. Ця картина написана угорським художником Віктором Мадарасом.

З 27 березня 2002 року костьол стає кафедральним собором нової Мукачівської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви. Дієцезією проведено зовнішній ремонт до століття побудови костьолу у 2004 році.

20..-20.. було здійснено внутрішній ремонт, крім вівтарної частини. Поступово проводяться реставраційні роботи бічних вівтарів, статуй святих.

 

Мапа сайту

Вселенська Церква

 

Нунціатура

|— Апостольська Нунціатура в Україні
|— Апостольський нунцій
|— Папська дипломатія

 

Дієцезії

|— Львівська архідієцезія
|— Кам’янець–Подільська
|— Київсько-Житомирська
|— Луцька
|— Мукачівська
|— Одесько-Сімферопольська
|— Харківсько-Запорізька

Єпископи 

 

Про Конференцію

 

Структура

|— Президія
|— Комісії
Комісія Доктрини Віри • Комісія «Церква-Держава» • Комісія «Справедливість та мир» • Комісія у справах Катехизації • Комісія у справах кліру і священицьких покликань • Комісія у справах мирян • Комісія у справах літургії • Комісія у справах сім`ї • Комісія у справах Засобів Масової Інформації • Комісія у справах богопосвяченного життя • Комісія «Карітас-Спес» • Комісія у справах сакрального мистецтва • Комісія у справах екології та туризму • Душпастирство серед молоді

Документи

|— Звернення Єпископату РКЦ
|— Душпастирські Листи єпископів
|— Документи Комісій Конференції

|— Інші

 

Для ЗМІ

|— Прес-секретар Конференції
|— Медіа-Центр Конференції
|— Оголошення
|— Матеріали для завантаження